Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Эй, ребята! Как вы себя чувствуете? Сегодня я решил рассказать вам свою историю о том, как я стал наркоманом и работал весьма странным бухгалтером. Ах да, я обязательно добавлю щепотку молодежного сленга, чтобы вы смогли почувствовать атмосферу тех дней.
Все началось одним летним вечером, когда я впервые столкнулся с закладками. Друзья тащили нас на какую-то вечеринку, где тусовались настоящие хипстеры. В углу комнаты я увидел метчика в своей фирменной шляпе и мохнатых штанах. Он был настоящим токсиком, но в то же время манил своим афганским стилем. В общем, я подкатил к нему и выслушал его интересные истории о приключениях с ЛСД кислотой и кетамином.
Так случилось, что после этой вечеринки мне стало безумно интересно попробовать все, о чем рассказывал этот метчик. Я решил, что моя жизнь станет намного интереснее, если я попробую все эти вещества. И так я стал наркоманом с головой.
Мой первый опыт был с ЛСД кислотой. Я взял пару доз и отправился в путешествие по миру иной реальности. Все вокруг меня превратилось в психоделическую картину. Я видел разноцветные облака, разговаривающие деревья и парящих единорогов. Все это было так потрясающе, что я решил, что хочу жить в этом мире навсегда.
Конечно же, после таких поездок я перешел к более hardcore наркотикам. Однажды, когда мне нечем было заняться, я встретил своего старого друга, который подсказал мне, где можно купить кокаин. Я решил, что это будет отличная идея и отправился за этой «радостью».
Я встретил довольно странного человека в грязных штанах и потертой футболке. Он предложил мне закладки с афганским кокаином. Было сложно устоять перед этим искушением, поэтому я сразу купил дозу, не задумываясь о возможных последствиях.
Как только я попробовал этот кокаин, моя жизнь превратилась в настоящую ахинею. Я не мог работать нормально, все время был на подъеме и страдал от бешеного желания получить еще больше этой дряни. Моя работа бухгалтера стала абсолютным провалом, я не мог сосредоточиться ни на одной цифре и все время думал только о том, как быстро достать еще одну дозу этого проклятого кокаина. Они говорили, что я стал какой-то нервный, непредсказуемый и совсем не похож на себя. Один раз я даже заснул за своим рабочим столом и проспал целый день. Никто не мог понять, что со мной происходит и почему я так изменился. Моя жизнь стала пустой и безрадостной. Я потерял интерес к любым другим аспектам жизни, кроме момента, когда я снова мог почувствовать себя на подъеме. Я обратился за помощью к своей семье и друзьям, которые всегда были рядом. Я рассказал вам о своих приключениях с закладками, метчиком, афганским кокаином и другими наркотиками, но пожалуйста, не следуйте моим стопам.